Сайт переїхав з домена informator.lviv.ua на домен exploreinfo.net

Політичний аутист

Опубліковано: 02 червня 2011
Автор: Адріана Гринишин

Політичний аутист

Замовк він насамперед тому, що має домовленості з нинішнім Президентом. Принаймні так вважає народний депутат Тарас Стецьків. Мовляв, усі ж добре знають, що Янукович пообіцяв Ющенкові за те, що він агітував голосувати проти всіх, – недоторканість і безпеку його прибічникам та наближеним до нього людям. Ющенка та його партійців ніхто не чіпає. От він мовчки й відпрацьовує свою частину угоди і не пхається куди не слід. Із цим можна погодитися, вважають політики й експерти, але це не головна причини мовчання екс-Президента.

Читайте також:

«Річ зовсім не в тім, що Ющенко має домовленості з новою владою, – вважає директор служби "Соціальний барометр"Віктор Небоженко. – Влада якраз із ним дуже жорстко обходиться – зокрема не хоче визнавати його отруєння. А це дуже образливо для Ющенка. Він же думав, що всі сили прокуратури буде кинуто на те, щоби закінчити цю справу, – натомість відкривають нові справи й відбуваються нові арешти. Тому Ющенко не почувається зобов'язаним нинішній владі. Мовчати його змушують зовсім інші обставини та причини».

І таких обставин, вважають експерти, є кілька. Насамперед Ющенко тепер не каже й слова через так званий «комплекс Кучми», котрий, пригадаймо, десь 2003 року сказав: «Я хочу подивитися на Україну без Кучми». Леонід Данилович мав тоді на увазі одне: коли він втратить владу, то вся держава від того постраждає. От і Ющенко думає в тому самому керунку. Тільки цей комплекс у нього проявляється більш гостро. Коли Віктор Андрійович бачить, як страждає Україна, як арештовують його ворогів і колишніх друзів, він вважає, що все це є наслідком недооцінки його особистої діяльності, коли він перебував на посаді Президента. Він радіє, думає, що всі тепер згадуватимуть його добрим словом. От тому й не висловлює своєї думки, а спокійно мовчки зловтішається. Мовляв, ага, ви мене недооцінили – і нехай вам усім буде погано та боляче.

По-друге, впродовж минулих трьох років у Ющенка швидкими темпами розвивалося те, що називають політичним аутизмом. Він дуже часто говорив про речі, які більшості населення були зовсім незрозумілі. Від нього було чути якісь закручені фрази, дикі звороти, довжелезні тексти, причому на нецікаву всім тему. Тобто Ющенко давно та багато говорив ні про що, але водночас ніяк не реагував на гарячу «повістку» дня країни. Можливо, він тепер і не думає, що справа проти Луценка й Тимошенко є чимось особливим і важливим.

Ще одне: до 2010 року він уже став цілком самотнім – сьогодні перебуває у глибокій політичній апатії. Це людина, яка втратила президентську владу, не зберегла політичних перспектив – і тому йому дуже важко. Ющенко дуже хвилюється, адже не знайшов собі якоїсь ролі та місця в цьому світі. В «Нашій Україні» йому сумно та нецікаво, «Свобода» його лідером не робить, а Юлія Тимошенко не повзає на колінах і не просить його звільнити від «бліх», яких вона набралася (казав колись сам Ющенко, «як сучка бліх»). Тому його зовсім не цікавить, що відбувається у зовнішньому світі.

Продовженя Український месія