Схопити, побити, звинуватити
Львівська газета «Інформатор»

Сайт переїхав з домена informator.lviv.ua на домен exploreinfo.net

Схопити, побити, звинуватити

Середа, 06 липня 2011, 14:21

Автор Сергій Данилець

Затримання злочинця Особливої уваги заслуговує випадок, який трапився у травні 2007 року. Теплого весняного вечора у місті Жовкві на вулиці Львівській чимало людей і зокрема працівники місцевого пологового будинку стали свідками доволі неприємної ситуації, яка нагадувала сюжет із кримінального фільму. На двоюрідних братів О. Л. Гуляка і Б. Є. Гуляка напали кілька чоловіків у цивільному вбранні. Застосовуючи фізичну силу, вони намагалися затягти хлопців до автомобіля. Лише після того, як на захист братів стали випадкові свідки побиття, нападники продемонстрували посвідчення працівників правоохоронних органів. Хлопців обшукали відразу на місці події (протоколу того обшуку так і не було складено, хоча людей, які могли стати понятими, поруч було чимало) та повезли в невідомому керунку.

Пізніше з’ясувалося, що їх доправили у Шевченківський РВ у м. Львові. Хлопців звинувачували у розповсюдженні наркотиків. Мовляв, за годину до затримання О. Л. Гуляк збув 6,42 г марихуани громадянинові К. В. за 50 грн, а ще за кілька годин до цього Б. Є. Гуляк продав такий самий наркотик гр. Б. С. Щиро кажучи, оперативність правоохоронців вражає. За лічені години вони знайшли тих, хто придбав марихуану, і майже миттєво відшукати її розповсюджувачів! Під час обшуку вже у стінах райвідділу у братів у кишенях штанів знайшли целофанові пакунки з наркотичною речовиною та гроші, що, на перший погляд, було яскравим свідченням вини затриманих. Але…

По темі:

Уже наступного дня до райвідділу прибули матері хлопців та адвокат. І лише після того, як захисника допустили на першу зустріч із клієнтами (на що довелося чекати від ранку до пізнього вечора), почали з’ясовуватися цікаві факти. Передусім брати були добряче побиті. Як свідчать результати судово-медичної експертизи, у них були струс мозку, забої, крововиливи. Ця ж експертиза підтвердила, що побої могли бути завдані в день затримання.

До того ж брати заявили, що правоохоронці намагалися переконати їх «робити те, що їм вкажуть, бо буде гірше». Та найважливіше, що, за словами затриманих, наркотики, які начебто знайшли в них під час обшуку, їм підкинули самі міліціонери. Врешті, ми пам’ятаємо, що під час затримання протокол обшуку так і не було складено. Знайшлося чимало розбіжностей і у свідченнях К. В., котрий начебто придбав марихуану. Він так і не зміг відповісти, якими купюрами розраховувався за наркотик. Таких нестиковок було ще чимало. Так, у протоколі адміністративного затримання (який, до слова, не мав номера) були розбіжності у вказаному часі затримання та годиною, коли про це повідомили родичів братів. Час затримання записано як 23:50, а час повідомлення родини – 20:00.

Підсумок історії: уже через три дні було скасовано рішення про порушення кримінальної справи проти братів за відсутністю складу злочину. Тож як наркотики опинилися у хлопців і за що їх було побито? За одним сценарієм

Безперечно, можна говорити, що і правоохоронці – люди, що їм також властиво помилятися, тож, імовірно, випадок із братами Гуляками – прикре непорозуміння. Але… 28 квітня 2004 року все той же Шевченківський РВ у м. Львові порушив кримінальну справу проти Ю. Б. Балія. Підставою для цього стали свідчення мешканця Жовкви С. І., котрий заявив, що затриманий «схиляв його до вживання наркотиків і “присадив” на героїн».

«13 квітня 2004 року о 6 годині ранку, як розповідали мені батьки, в нашій квартирі було проведено обшук за участю слідчого Шевченківського РВ С. Довгуня, оперуповноважених ВБНОН Шевченківського РВ С. Засадного, Ю. Черги та кінолога В. Михайліва – і у присутності понятих (моїх сусідів подружжя В.) “виявлено та вилучено наркотичні засоби”. У протоколі обшуку не зазначено, в яких саме місцях у квартирі “виявлено та вилучено” наркотики, ці місця не фотографували…

17 квітня 2004 року близько 21:00 я стояв на зупинці маршрутного таксі в селі Грибовичі Жовківського району. Біля мене зупинився приватний автомобіль, з якого вийшли троє осіб у цивільному одязі, серед яких я впізнав оперуповноваженого ВБНОН УМВСУ у Львівській області О. В. Кропа. Мені відразу скрутили руки, вдягли кайданки, затягнули в салон автомобіля на заднє сидіння і завезли у Шевченківський РВ у м. Львів», – так написав у своїй скарзі генеральному прокурору України герой цієї історії Ю. Балій.

Надалі він описує те, як із нього знущалися у стінах райвідділу: били, вдягали на голову целофановий пакет, який містив речовину з їдучим запахом, вимагали зізнатися у придбанні та розповсюдженні наркотиків. Тоді ж, як каже Ю. Балій, йому всунули у кишеню штанів пакетик із наркотиками. І лише коли чоловік погодився на умови правоохоронців, ті припинили тортури. Крім того, затриманого силою змушували відмовитися від права скористатися послугами адвоката. «Ми тобі покажемо адвоката!.. Ми тобі зараз зателефонуємо!..» – саме такими словами правоохоронці відреагували на прохання Ю. Балія подзвонити його сусідці-адвокату.

Цим словами можна було б і не вірити (мало що можна вигадати, виправдовуючись!), якби не така обставина. Прокуратура Львівської області двічі відмовляла у затвердженні обвинувального вироку, скеровуючи справу на додаткове розслідування. Врешті через десять днів після затримання справу таки закрили через «відсутність у діянні ознак злочину».

За словами адвоката Любові Павляк, надто вже багато в роботі слідчих було «бруду», що свідчить про очевидну фальсифікацію. Це, зокрема, підробка документів і непроведення графологічної експертизи, неналежним чином проведений обшук та розбіжності в датах, вказаних у протоколах, відсутність очних ставок із правоохоронцями Кропом та Довгунем. Цікаво, що понятими під час обшуку Ю. Балія були ті самі люди, що й під час затримання «присадженого на героїн» С. І. Так, наче у райвідділі діє справжній «штат» професійних понятих.

На останню думку наштовхує і ознайомлення зі ще однією справою, також від 2004 року, – проти Р. Д. Мотуля, уродженця Жовківського району, якому також інкримінували купівлю та збут наркотиків. Сценарій розвитку подій дуже схожий до вже описаних: працівники Шевченківського РВ у м. Львові й обласного ВБНОН, розбіжності у свідченнях свідків, «обшук і вилучення наркотичної речовини», ті самі «штатні» поняті, котрі фігурують у справі Балія, тиск із боку правоохоронців і врешті закриття кримінальної справи через відсутність складу злочину.

Продовження: Свавілля без покарання